НАРОДНЕ ГОСПОДАРСТВО

Огляд економічної структури та основних галузей промисловості

Робоча сила країни розділена на різні галузі. У сільському господарстві зайняті 13,5% робочої сили країни. Україна має в середньому одну третину ріллі на території Європи і  займає шосту позицію в рейтингу експортерів зерна в світі. Ферми мають невисокий оборотний капітал, але з подальшими інвестиціями можливо очікувати подвійного збільшення врожайності зерна протягом десятиліття. Виробничий сектор становить 15% ВВП і займає 12,4% робочої сили країни. Промисловість, в яку уряд зменшив своє втручання, така як переробка продуктів харчування, показали доцільну продуктивність, однак металургія та інженерна галузь виявилися основою економіки. Постачальники автомобілів тісно інтегровані з німецькою автомобільною промисловістю, а ряд іноземних компаній відкрили виробничі підприємства в Україні. У 2017 році відродження багатьох галузей промисловості було затримане розірванням торговельних зв'язків з територіями Донецька та Луганська. Що стосується банківського сектору, він проходить стадію реформації після ліквідації 80 з 180 банків в Україні. Остання націоналізація найбільшого банку країни зображується як важливий крок на шляху до забезпечення фінансової стабільності в Україні. Тим не менше, банки все ще мають деяку стурбованість, коли йдеться про надання кредитів, а процентні ставки є високими і надалі зростають. Корисні копалини є дуже важливими для України, оскільки Україна є лідером серед країн, які видобувають титан, має третє за величиною родовище залізної руди та 30% світової магнієвої руди. Металургія складає дві третини всього експорту.

Загальний огляд економіки

Хоча колись Україна була лідером в сільськогосподарській сфері, зараз українська економіка залежить здебільшого від металургії та інших галузей важкої промисловості. Країна сильно постраждала від Великого спаду 2009, коли реальний ВВП скоротився майже на 15% у 2009 році. З часів розпаду Радянського Союзу цю кризу можна розглядати, як найважчу для країни. Дохід на душу населення в Україні становить лише 21% від середнього показника в ЄС. Переорієнтація торгівлі на Європу та Азію прогресує, але не є простим процесом.

Після короткотривалої стабілізації економіки 2012-2013 рр., відбулася економічна криза 2014-2015 роках через анексію Криму та військовий конфлікт на сході Україні. Близько 4% ВВП України забезпечував анексований Росією у 2014 Кримський півострів. Крім того, збройні формування, фінансовані Російською Федерарацією, окупували території на сході України, які давали ще 10% ВВП країни в 2013 році. У цілому економіка скоротилася майже на одну п'яту у період після анексії Росією Криму.

Помірне зростання відбулося у 2016 році. Відновлення відбулося в основному завдяки рішучим реформам, включаючи більш гнучкий обмінний курс та посилення фіскальної та монетарної політики. Економіка продовжувала поліпшуватися в 2017 році, коли реальний ВВП зріс на 1,9%. Реконструкція інфраструктури поряд з відродженням банківського кредитування забезпечила подальшу підтримку.

Узагальнення обсягів імпорту та експорту в 2017 році

Обсяг експорту товарів та послуг України в 2017 році становив 52 329,6 млн. доларів, імпорт - 54,995 млн. доларів США. Порівняно з 2016 роком, експорт збільшився на 16,0%, імпорт - на 23,3%. Негативний баланс зовнішньої торгівлі склав 2625,4 млн. доларів США (у 2016 році - позитивний баланс - 541,6 млн. доларів США).

За даними Державної служби статистики, в 2017 році експорт товарів склав 43.266,6 млрд. доларів, імпорт - 49,598,5 млрд. доларів США. Порівняно з 2016 роком експорт збільшився на 19,0% (на 6904,9 млрд. Дол. США), імпорт - на 26,4% (на 10 348,7 млрд. доларів США). Негативний баланс склав $ 6,331,9 млрд. (У 2016 році - негативний баланс - $ 2,888,1 млрд.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,87 (у 2016 році - 0,93). Зовнішньоекономічні операції проводилися з партнерами з 223 країн.

За даними Державної служби статистики, в 2017 році експорт послуг склав 10,446,6 млрд. доларів, імпорт - 5,359,2 млрд. Порівняно з 2016 роком експорт зріс на 5,9% (на 578,6 млн. доларів США), імпорт - на 0,6% (на 32,7 млн. доларів США). Позитивний баланс склав $ 5,087,7 млрд. (у 2016 році позитивний баланс - $ 4,541,5 млрд.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 1,95 (у 2016 році - 1,85). Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 225 країн.

Дані Державної служби статистики виключають тимчасово окуповані території в Автономній Республіці Крим, Севастополь та деякі райони, в яких проводиться АТО на Донбасі.

Основні напрямки імпорту та експорту

Основні напрямки експорту 2017
Частка (%)
Основні напрямки імпорту 2017
Частка (%)
Експорт (fob) до Європи 61.6 Імпорт (cif) з Європи 70.6
Експорт (fob) до Азіатсько-Тихоокеанського регіону 18.8 Імпорт (cif) Азіатсько-Тихоокеанського регіону 19.6
Експорт (fob) до Африки та Середнього Сходу 16.6 Імпорт (cif) з Північної Америки 5.5
Експорт (fob) до Північної Америки 2.0 Імпорт (cif) з Африки та Середнього Сходу 2.5
Експорт (fob) до Латинської Америки 0.9 Імпорт (cif) з Латинської Америки 1.6
Експорт (fob) до інших країн 0.1 Імпорт (cif) з Австралоазії 0.3


Зовнішня торгівля

У 2017 році частка всього експорту у ВВП склала 39,7%. Після різкого падіння в 2016 році експорт у 2017 році зріс на 18,8%. У цьому році очікується зростання на 5,7%. Українські експортери звертаються до ЄС як основного експортного ринку, причому ЄС становило 40,5% від загального обсягу експорту в 2017 році. Нещодавня торгова угода з ЄС значно збільшила обсяг експорту, однак експорт до Російської Федерації досі становить 9,5%. Дефіцит поточного рахунку становив 3,5% ВВП у 2017 році, і такий же результат очікується в 2018 році. Причиною більшого дисбалансу стане збільшення імпорту проміжних та інвестиційних товарів.

Перспективи розвитку економіки

Економіка країни поступово покращується. У 2018 році очікується, що реальний ВВП збільшиться на 2,7% після збільшення на 1,9% в 2017 році. Очікується, що приватне споживання буде головним чинником, але відновлення сільськогосподарського виробництва також буде корисним для економіки. Оскільки вплив нещодавньої торговельної блокади зменшився, експорт повинен продовжувати зростати. Неспроможність здійснити черговий раунд структурних реформ призупиняє кредитування МВФ. Високі темпи інфляції виявилися одним з найбільших викликів для економіки України, проте останнім часом владі вдалося досягти більш стабільного обмінного курсу та започаткувати більш доцільну монетарну політику. З точки зору інфляції, ціни зросли на 14,4% в 2017 році, тоді як у поточному році очікується інфляція на 11%. Процентні ставки зросли в січні 2018 року, тоді як середньострокова ціль центрального банку щодо інфляції становить 5%. Приватне  споживання зросло на 3,6% у 2017 році, а у 2018 році очікується зростання на 3,7%. Витрати на комунальні послуги компенсуються підвищенням заробітної плати (мінімальна заробітна плата вдвічі зросла у 2017 році). Підвищення мінімальної заробітної плати також збільшує споживчі витрати. Безробіття в 2017 році становило 9,6%, у поточному році очікується зниження цього показника до 9,1%. Проте, оскільки в червні 2017 року українцям було надано безвізовий режим з країнами ЄС, спостерігається тенденція виїзду багатьох висококваліфікованих працівників до Польщі.

Оцінка ринкового потенціалу

Стабілізація становища на сході має важливе значення для поліпшення економічних перспектив країни. Очікується, що зростання ВВП в середньому становитиме близько 3% на рік у середньостроковій перспективі. Більш швидкі темпи зростання можуть бути досягнуті, якщо будуть реалізовані важливі структурні реформи. Існує кілька позитивних змін, які можуть призвести до додаткового зростання, а саме: масштабна приватизація, лібералізація валютного ринку та зняття мораторію на продаж землі. Підвищення ефективності торгівлі завдяки угоді України з ЄС посилить економіку, але лише в довгостроковій перспективі. Уряд прийняв закони про посилення фінансово-бюджетної дисципліни, про лібералізацію енергетичних ринків та щодо пенсійної реформи. Проте для ефективного залучення інвесторів необхідні глибші структурні реформи.

Підприємницьке середовище

Урядом було вжито кілька кроків для приваблення інвесторів. Деякі з заходів включають податкові зміни, зокрема, прийняття нового податкового кодексу, який встановив єдину ставку 20% для корпоративних і особистих доходів, податку на додану вартість та податку на заробітну плату. Акцизний податок на такі товари, як алкогольні та тютюнові вироби, було підвищено у 2017 році. Також у 2017 році було скасовано спеціальний режим оподаткування ПДВ у сільськогосподарській діяльності. Крім того, подвоєння мінімальної заробітної плати минулого року дозволило збільшити Пенсійний фонд і збільшити кількість підприємств, що виходять з тіньового сектору економіки. Внутрішні ціни на пальне були підвищені посадовими особами, але незважаючи на це, ціни на опалення та газ є значно нижчими, аніж в усьому регіоні. Очікується, що найближчим часом буде введено нову формулу підвищення внутрішніх цін на газ до ринкового рівня. Дефіцит Пенсійного фонду (5% ВВП) є значною фінансовою вразливістю, але Верховна Рада схвалила рішучу реформу в цій сфері. Це дозволить підвищити мінімальний період внесків для отримання державної пенсії з 15 років до 25 років. Існує невеликий прогрес у сфері приватизації, розвитку ринку землі та реформи великого державного сектора підприємств. Уряд зіткнувся з деякими критичними зауваженнями МВФ щодо боротьби з корупцією, відстроченням прийняття закону про приватизацію та створенням антикорупційного суду.